НЕПОВНОЛІТНІ ЯК СУБ’ЄКТИ ПРАВА: ПОРІВНЯННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ (ЧАСТИНА 2)
Анотація
Стаття присвячена дослідженню неповнолітніх як суб’єктів права. Метою статті є порівняльний аналіз неповнолітніх у різних галузях публічного права, в тому числі адміністративного права, а також порівняння вікових меж у розглянутих галузях. Для досягнення поставленої мети проведено порівняльно-правовий аналіз німецького та українського права. У статті аналізується проблема меж віку у різних галузях права. Стаття сфокусована на таких галузях права, як адміністративне право, кримінальне право, трудове право, соціальне право, процесуальне право, адміністративне судочинство та адміністративний процес. Основним методом, застосованим у розглядуваній статті, є метод порівняльного правового аналізу національного німецького та українського права. Результати дослідження базуються на порівнянні німецького та українського права щодо неповнолітніх. Зокрема, досліджено правове положення неповнолітніх в адміністративному праві. Порівняння меж віку у галузі адміністративного права Німеччини і України показує, що вік настання адміністративної відповідальності неповнолітніх у Німеччині нижчий ніж в Україні. Доведена необхідність зниження віку адміністративної відповідальності в українському праві з огляду на те, що розвиток неповнолітніх дозволяє переглянути встановлені законодавцем межі. Сучасні неповнолітні у чотирнадцять років, як правило, вже досить зрілі для того, щоб розуміти неправомірність протиправного діяння, свідомо бути винними і здатними відповідати за свої дії. Також розглянуто правове положення неповнолітніх у кримінальному праві. Встановлено, що межа настання кримінальної відповідальності в Німеччині нижча ніж в Україні. Обґрунтована необхідність зниження вікової межі кримінальної відповідальності неповнолітніх в українському праві. Крім того, розглянуто правове регулювання неповнолітніх у соціальному праві. Велика різниця у галузі соціального права в Німеччині та Україні вимагає негайного реагування. Висновки відображають основні результати порівняльно-правового аналізу неповнолітніх. Зокрема, автори статті вважають цілком доцільним зниження адміністративної відповідальності неповнолітніх в Україні з 16 до 14 років та внесення відповідних змін у ст. 12 КпАП. Також автори пропонують знизити вік настання кримінальної відповідальності в Україні до 14 років і внести відповідні зміни до ст. 22 КК України. Крім цього, автори вважають, що оцінювання індивідуальної інтелектуальної зрілості неповнолітніх повинно бути закріплене у Кримінальному кодексі України, з огляду на приклад німецьких норм.
Посилання
2. Шлоер Б., Кравченко К.В. Неповнолітні: конституційно-правові аспекти в німецькому та українському праві. Журнал східноєвропейського права. 2020. № 80. С. 21–32.URL: http://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2020/09/schloer_kravchenko_80.pdf (дата звернення: 05.10.2020).
3. Strafgesetzbuch (StGB) vom 15.05.1871 in der Fassung der Bekanntmachung vom 13. November 1998, BGBl. I S. 3322, zuletzt geändert durch Artikel 2 des Gesetzes vom 19. Juni 2019, BGBl. I S. 844.
4. Leipziger Kommentar zum Strafgesetzbuch: Dannecker, G./Weigend, Th./Laufhütte H. W., Band1 (§§1–31 StGB), 12. Auflage, De Gruyter Recht, Berlin. 2007.
5. Schönke A., Schröder H., Strafgesetzbuch, Kommentar. Gesamtredaktion A. Eser, 30. Aufl., C.H. Beck, München. 2019, 3361 S.
6. Jugendgerichtsgesetz (JGG) 04.08.1953 in der Fassung vom 9. Dezember 2019, BGBl. I S. 2146. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/jgg/__3.html (дата звернення: 05.03.2021).
7. Peters J. Kindheit im Strafrecht: Eine Untersuchung des materiellen Strafrechts mit besonderem Schwerpunkt auf dem Kind als Opfer und Täter, Herbert Utz Verlag, München 2014.
8. Codex vom Jahre 1294, in: Das alte Lübische Recht, Hach, J. Fr. (Hrsg.) 1839 Lübeck. Zitiert von Peters, J., Kindheit im Strafrecht: Eine Untersuchung des materiellen Strafrechts mit besonderem Schwerpunkt auf dem Kind als Opfer und Täter, Herbert Utz Verlag, München. 2014.
9. Brunner R., Dölling D., Jugendgerichtsgesetz: Kommentar, 12. Aufl., Walter De Gruyter, Berlin. 2011.
10. Hinz W., Jugendstrafrecht auf dem Prüfstand, ZRP 2001, S. 106–112.
11. Roesler S. Die Diskussion über die Herabsetzung der Strafmündigkeitsgrenze und den Umgang mit Kinderdeliquenz, Diss., Köln. 2008.
12. Bundeskriminalamt (Hg.) Polizeiliche Kriminalstatistik Bundesrepublik Deutschland. Jahrbuch 2019, Band 3, Tatverdächtige, 67. Ausgabe, V 3.0. URL: https://www.bka.de/DE/AktuelleInformationen/StatistikenLagebilder/PolizeilicheKriminalstatistik/PKS2019/PKSJahrbuch/pksJahrbuch.html (дата звернення: 05.03.2021).
13. Heinz W., Jugendkriminalität – Zahlen und Fakten. URL: https://www.bpb.de/politik/innenpolitik/gangsterlaeufer/203562/zahlen-und-fakten (дата звернення: 05.03.2021).
14. Fischer Th. A., Schmoll A., Willems D., Yngborn A. Zahlen – Daten – Fakten. Jugendgewalt, Stand: Mai 2020. URL: https://www.dji.de/fileadmin/user_upload/jugendkriminalitaet/Broschuere_ZDF_2020-05_final.pdf (дата звернення: 05.03.2021).
15. Deutsche Vereinigung für Jugendgerichte und Jugendgerichtshilfen e.V., Zum Stand der Jugenddelinquenz in Deutschland – eine Auswertung der Polizeilichen Kriminalstatistik für das Jahr 2018, Hannover. September 2019. URL: https://www.dvjj.de/wp-content/uploads/2019/09/Zum-Stand-der-Jugenddelinquenz-in-Deutschland-eine-Auswertung-der-Polizeilichen-Kriminalstatistik.pdf. (дата звернення: 05.03.2021).
16. Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. ст.131 (з останніми змінами від 04.12.2020).
17. Уголовный кодекс Украины: научно-практический комментарий. / ответ. ред. В.И. Шакун, С.С. Яценко. Київ : Фіта, 1995. 864 с.
18. Уголовное уложение 1903 г. Собраніе узаконеній и распоряженій правительства, издаваемое при правительствущемъ сенате. № 38. 6 апреля 1903 г.
19. Коржанський М.Й. Популярний коментар Кримінального кодексу України. Київ : Наукова думка, 1997. 695 с.
20. Кримінальний кодекс Української РСР від 28 грудня 1960 р. (пізніше Кримінальний кодекс України). Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах. / Відп. ред. В.Т. Маляренко. Київ : Юрінком Інтер, 1999. 720 с.
21. Ортинська Н.В. Правовий статус неповнолітніх: теоретико-правове дослідження : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01. Львів, 2017. 524 c.
22. Deutscher Bundestag, wissenschaftlicher Dienst. Führt die Nutzung gewalttätiger Computerspiele zu Aggressionen? Berlin. 2006, 10 S.
23. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення по державі за листопад та грудень 2020 року. Офіційний вебсайт Генеральної прокуратури України. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113897&libid=100820&c=edit&_c=fo# (дата звернення: 05.02.2021).
24. Єдиний звіт про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення за листопад та грудень 2020 року. Офіційний вебсайт Генеральної прокуратури України. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113897&libid=100820&c=edit&_c=fo#(дата звернення: 05.02.2021).
25. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. Київ : Дакор, 2008. 1428 С.
26. Gesetz über Ordnungswidrigkeiten (OWiG) in der Fassung der Bekanntmachung vom 19. Februar 1987, BGBl. I S. 602, zuletzt geändert durch Artikel 5 Absatz 15 des Gesetzes vom 21. Juni 2019, BGBl. I S. 846.
27. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122 (з останніми змінами від 15.12.2020).
28. Ленер М. Людська гідність у податковому праві, законодавстві з соціального забезпечення та з питань захисту особистих даних. Людська гідність: що ми розуміємо під «гідністю», «людиною» та «людською гідністю»? : матеріали міжнар. наук.-практ. семінару «Людська гідність у праві Німеччини, Польщі та України». Центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка; ГО «Українсько-німецький правознавчий діалог», (Київ, 10–11 жовтня 2016). / відп. ред. Б. Шлоер. Харків : В деле, 2017. 213 с.
29. Kopp O., Ramsauer, U., Verwaltungsverfahrensgesetz, 11. Aufl., Verlag C. H. Beck, München. 2010, 1684 S.
30. Rüfner W., Die Grundrechtsträger, in: J. Isensee, P. Kirchhof (Hrsg.), Handbuch des Staatsrechts der Bundesrepublik Deutschland, Verlag C.F. Müller, Heidelberg 1982, Band V.
31. Kopp F., Schenke W.R., Schenke R., Verwaltungsgerichtsordnung. Kommentar, 20. Auflage, C.H. Beck, München. 2014, 2028 S.
32. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права. Xарків : ТОВ «Одіссей», 2015.
33. Теорія права і держави : підручник / Скакун О.Ф. Київ : Алтера, 2011. 528 с.
34. Циппеліус Р., Методика правозастосування / переклад Р. Корнута. упор. Б. Шлоер, Київ : ОВ «ВО «Юстініан»», 2016.192 с.
35. Ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 07.05.2018. Справа № 607/12487/16-ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73863268 (дата звернення: 15.07.2020).
36. Ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 18.05.2017. Справа № 607/12490/16-ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66703224 (дата звернення: 15.07.2020).
37. Ухвала Тернопільського міськрайонного суду від 26.07.2019. Справа № 607/191/19. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83363868 (дата звернення: 15.07.2020).
38. Рішення від 16.02.2018 Справа № 607/9863/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72607182 (дата звернення: 15.07.2020).
39. Постанова від 05.05.2017. Справа № 607/2986/17. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66407159 (дата звернення: 15.07.2020).
