АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ МИТНИХ ОРГАНІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

У статті розглядаються проблемні питання притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб митних органів України за порушення інформаційних прав суб’єктів митних правовідносин. Зокрема, аналізуються наслідки невиконання та/або неналежного виконання приписів Митного кодексу України щодо надання консультацій з питань практичного застосування окремих положень митного законодавства, а також стосовно неналежного здійснення інформування про митні правила зацікавлених осіб. Порівнюються підстави та можливості притягнення до адміністративної відповідальності за порушення порядку здійснення двох зазначених видів інформаційної діяльності митними органами. До того ж співставляються законодавчі положення з питань такої відповідальності залежно від того, чиє право на інформацію було порушено посадовими особами митного органу – фізичної особи чи юридичної особи. Аналізуються процесуальні особливості притягнення до такої відповідальності митників за порушення інформаційних прав, у тому числі розглядаються чинники, які ускладнюють чи навіть унеможливлюють притягнення до зазначеної відповідальності. Робиться висновок про фактичну неможливість притягнення посадових осіб митних органів до адміністративної відповідальності за ненадання митних консультацій, якщо її ініціатором виступає юридична особа – імпортер, експортер, митний брокер, утримувач митного складу або інші особи, які провадять діяльність, контроль за якою законом покладено на митні органи, через неналежність до сфери дії Закону України «Про звернення громадян» зазначених правовідносин. Принагідно наголошується на можливості застосування адміністративних стягнень до посадових осіб митних органів лише у разі порушення останніми норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» в контексті здійснення інформування про митні правила. На підставі аналізу статистичної інформації робиться висновок про неефективність діяльності суб’єктів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, через мізерну кількість таких суб’єктів порівняно з кількістю вчинюваних правопорушень, відсутність можливості оперативного реагування на повідомлення про порушення, досить складну процедуру щодо такого реагування та інші чинники. Автором доводиться недієвість положень статті 22 Митного кодексу України про відповідальність посадових осіб митних органів за порушення порядку надання митної інформації та пропонуються шляхи розв’язання цієї проблеми.