ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН ПРО ВИЗНАННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ НЕДОБРОСОВІСНИМИ УЧАСНИКАМИ ЗА ПОДАННЯ НИМИ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Анотація

Мета. Метою статті є комплексний аналіз правових підстав і процесуального порядку визнання потенційного постачальника недобросовісним учасником державних закупівель у разі подання недостовірної інформації, а також дослідження актуальної судової практики з цієї категорії спорів і вироблення підходів до забезпечення єдності правозастосування. Методи. У дослідженні використано формально-юридичний метод для аналізу норм Закону Республіки Казахстан «Про державні закупівлі», Цивільного процесуального кодексу, Підприємницького кодексу та підзаконних актів. Застосовано системний і логіко- тлумачний підходи для з’ясування змісту дефініції недостовірної інформації та умов притягнення до відповідальності. Метод узагальнення судової практики використано під час аналізу рішень Верховного Суду та місцевих судів. Результати. Встановлено, що притягнення до публічно-правової відповідальності можливе виключно за наявності сукупності двох умов: недостовірності відомостей щодо кваліфікаційних вимог або документів, які впливають на конкурсну цінову пропозицію, та фактичного впливу таких відомостей на її формування. Доведено значення преклюзивного строку звернення до суду та обов’язковості попереднього встановлення відповідного факту уповноваженим органом або органами внутрішнього державного аудиту. Проаналізовано підходи судів щодо відмежування недостовірної інформації від неподання чи неналежного оформлення документів, а також проблемні аспекти кваліфікації відомостей про матеріальні ресурси. Висновки. Обґрунтовано необхідність суворого дотримання законодавчо визначених критеріїв публічно-правової відповідальності та принципу пропорційності. Застосування комплексного підходу, заснованого на вимогах законності, справедливості та єдності судової практики, забезпечує баланс між інтересами держави та суб’єктів підприємництва й запобігає формальному притягненню до відповідальності.