ФІЛОЛОГІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ІЗ ЄДНАЛЬНО-РОЗДІЛОВИМИ СПОЛУЧНИКАМИ

Анотація

Тлумачення законів є ключовим елементом будь-якої правової системи, забезпечуючи послідовне та точне застосування норм. Практика правозастосування демонструє, що поверхневе ознайомлення з текстом норми не дає змоги повною мірою з’ясувати її дійсний зміст. Особливу роль відіграє філологічне тлумачення, яке враховує не лише зміст норми, а й значення мовних конструкцій, розділових знаків та їх синтаксичну роль. Найбільш проблемними є випадки використання єднально-розділових сполучників, зокрема конструкції «та/або», яка часто спричиняє неоднозначність в інтерпретації. Це особливо критично в умовах воєнного стану, коли норми про військову службу потребують максимальної чіткості, а помилки в тлумаченні можуть мати серйозні наслідки для правозастосування. Мета – дослідити особливості філологічного тлумачення правових норм, що містять комбіновані єднально-розділові сполучники («та/або»), та виявити проблеми, які виникають у практиці правозастосування через їх неоднозначне сприйняття. Довести, що філологічний підхід сприяє точнішому розумінню волі законодавця, зменшуючи суб’єктивність і сприяючи формуванню єдиної судової практики в Україні. Методи. Методологія дослідження поєднує загальнонаукові та спеціальні методи. Загальнонаукові методи передбачають аналіз і синтез для узагальнення судової практики та теоретичних джерел, а також індукцію для виведення правил тлумачення з конкретних прикладів. Спеціальні методи охоплюють граматичний, семантичний і синтаксичний аналіз тексту норм на основі Українського правопису – 2019, а також формально-логічний аналіз кон’юнкції, диз’юнкції та комбінації за принципами логіки, спираючись на дослідження Кеннета Адамса. Результати. Філологічне тлумачення сприяє верховенству права, особливо в критичних сферах, як-от військова служба під час агресії РФ. Воно допомагає зменшити вплив людського фактора, зокрема особистих переконань, емоційного стану та підсвідомих упереджень суддів, які можуть спотворювати інтерпретацію норм. У стресових умовах воєнного стану судді можуть несвідомо надавати перевагу суворішому тлумаченню через суспільний тиск «та/або» власне переконання. Дослідження наголошує на потребі в узагальненні судової практики щодо застосування єднально-розділового сполучника «та/або» для мінімізації суб’єктивності. Рекомендується впровадження тренінгів для суддів із розпізнавання упереджень, використання чітких законодавчих формулювань і колегіальних механізмів прийняття рішень. Пропонуються подальші порівняльні дослідження для вдосконалення якості законодавства та забезпечення його однозначного тлумачення.