ПРОБЛЕМА ТЕМПІВ РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА В РЕАЛІЯХ ПРОГРЕСУ ТЕХНОЛОГІЙ
Анотація
Мета. Статтю присвячено проблемі темпів розвитку права, яка полягає в тому, що вплив правової системи на зумовлені появою сучасних технологій нові види відносин є недостатньо ефективним. Прогрес технологій значно випереджає розвиток права. Актуальність порушеної проблеми поглиблюється внаслідок характерного практично для всіх сфер суспільного життя впровадження штучного інтелекту, а також новітніх розробок в галузях біо-, нейро- та нанотехнологій. Мета статті полягає в обґрунтуванні проблеми темпів розвитку права, базуючись на теоретичному аналізі праць іноземних вчених. Автор робить спробу привернути увагу до цієї проблеми в українській правовій науці, оскільки раніше вона окремо не розглядалася, хоча й тісно пов’язана із широко досліджуваним явищем прогалин у праві. Методи. Для досягнення мети автор використовує такі методи, як абстрагування, виділяючи найважливіші ознаки порушеної проблеми, порівняння, з’ясовуючи відмінності цієї проблеми від досліджуваної в українській науці проблеми прогалин, та узагальнення – показуючи фактори, що пов’язані з проблемою темпів розвитку права. Результати. Проблема темпів розвитку права в реаліях прогресу технологій охарактеризована як цілком закономірна невідповідність між динамікою правового регулювання та технологічного прогресу. Вона зумовлена прискореними темпами еволюціонування технологій, підтвердженими «законом Мура» та «правилом Монсанто», а також їхньою особливістю поширюватися за межами будь-якого нагляду та контролю, поясненою як «дилема Коллінгріджа», яка, серед іншого, визначає, чому сучасні технології є об’єктом регулювання особливого роду, або sui generis. Уповільнення розвитку технологій, коли втручання держави набуває дедалі жорсткішого характеру, та прискорення процесів адаптації правової системи до нових обставин, за яких технологічний прогрес відбувається безперешкодно, розглянуті як стратегії державної політики у сфері сучасних технологій. Висновки. Прогрес технологій спричиняє необхідність вдосконалення законодавства, а також забезпечення того, щоб нагляд і контроль держави ставали більш адаптивними та пристосованими до швидко змінюваних реалій. Для вирішення проблеми темпів розвитку права слід широко застосовувати всі можливі форми правового впливу, які в кінцевому підсумку дадуть можливість більшою мірою впорядковувати відносини, що виникають під час розробки та використання сучасних технологій.
Посилання
2. Boeken, J. (2024). From compliance to security, responsibility beyond law. Computer Law & Security Review, 52, April 2024, 105926. https://doi.org/10.1016/j.clsr.2023.105926.
3. Brownsword, R. (2008). Rights, Regulation, and the Technological Revolution. Oxford University Press.
4. Calo, R. (2023). Law Controlling Technology. In: A. Kassens, J. Hall (Eds.), Challenges in Classical Liberalism. Palgrave Studies in Classical Liberalism (pp. 251–262). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-031-32890-9_13.
5. Cambridge Dictionary (2025, September 24). Kludge. Cambridge Words. https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/kludge.
6. Currie, W., Schlagwein, D., Leimeister, J., & Willcocks, L. (2025). Rethinking technology regulation in the age of AI risks. Journal of Information Technology. OnlineFirst. https://doi.org/10.1177/02683962251378815.
7. Downers L. (2009). The Laws of Disruption: Harnessing the New Forces That Govern Life and Business in the Digital Age. Basic Books.
8. Genus, A., Stirling, A. (2018). Collingridge and the dilemma of control: Towards responsible and accountable innovation. Research Policy, 47 (1), 61–69. https://doi.org/10.1016/j.respol.2017.09.012.
9. Hachkevych, A., Kosheliev, H. (2024). Limits for artificial intelligence freedom and the initiatives of the Future of Life Institute. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 86 (3), 264–271. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.3.40.
10. Jack, J. (2006). Chronotopes: Forms of Time in Rhetorical Argument. College English, 69 (1), 52–73.
11. Kolotova, O. (2010). Gaps in law and ways to overcome them [PhD in Law dissertation]. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine.
12. Lubinski, F. (2025). The European Union AI Act: Airplanes, Robots, and the Pacing Problem. With the AI Act, did the EU get the Pacing of the Law Right? European University Institute.
13. Marchant, G. (2011). Addressing the pacing problem. In: G. Marchant, B. Allenby, J. Herkert (Eds.), The Growing Gap Between Emerging Technologies and Legal-Ethical Oversight (pp. 199–205). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-1356-7_13.
14. Marchant, G. (n.d.). Why Soft Law is the Best Way to Approach the Pacing Problem in AI. Carnegie Council for Ethics in International Affairs. https://www.carnegiecouncil.org/media/article/why-soft-law-is-the-best-way-to-approach-the-pacing-problem-in-ai.
15. Margan, S. K. (2025a, May 8). The Pacing Problem Unplugged Part 1. Actuary.org. https://actuary.org/article/the-pacing-problem-unplugged-part-1/.
16. Margan, S. K. (2005b, May 8). The Pacing Problem Unplugged Part 2. Actuary.org. https://actuary.org/article/the-pacing-problem-unplugged-part-2/.
17. Matat, Yu. (2015). Gaps in legislation and means of overcoming them in law enforcement. Law.
18. Moses, L. B. (2007). Why Have a Theory of Law and Technological Change. Minnesota Journal of Law, Science and Technology, 8, 589–606.
19. Moses, L. B. (2009). Sui Generis Rules. UNSW Law Research Paper No. 2009–50. University of New South Wales.
20. Moses, L. B. (2011a). Agents of Change: How the Law ‘Copes’ with Technological Change. Griffith Law Review, 20 (4), 763–794. https://doi.org/10.1080/10383441.2011.10854720.
21. Moses, L. B. (2011b). Sui Generis Rules. In: G. Marchant, B. Allenby, J. Herkert (Eds.), The Growing Gap Between Emerging Technologies and Legal-Ethical Oversight (pp. 77–94). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-1356-7_6.
22. Teles, S. (2013). Kludgeocracy in America. National Affairs. https://www.nationalaffairs.com/publications/detail/kludgeocracy-in-america.
23. Wagner, J., Doerr, M., & Schmit, C. (2024). AI Governance: A Challenge for Public Health. JMIR public health and surveillance, 10, e58358. https://doi.org/10.2196/58358.
24. Wang, L., Shang, L., & Zhang, W. (2023). Human genome editing after the “CRISPR babies”: The double-pacing problem and collaborative governance. Journal of Biosafety and Biosecurity, 5 (1), 8–13. https://doi.org/10.1016/j.jobb.2022.12.003.
25. Woodhouse, E. (2016). Slowing the pace of technological change? Journal of Responsible Innovation, 3 (3), 266–273. https://doi.org/10.1080/23299460.2016.1259929.
26. World Bank (2024). Global Trends in AI Governance. https://documents1.worldbank.org/curated/en/099120224205026271/pdf/P1786161ad76ca0ae1ba3b1558ca4ff88ba.pdf.
27. Zhu, F., Xu, P., & Zong, J. (2023). Moore's Law: The potential, limits, and breakthroughs. Applied and Computational Engineering, 10 (1), 307–315.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
