ІСТОРИЧНІ МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ГАЛУЗЗЮ ЖКГ В УКРАЇНІ

Анотація

Метою статті є на підставі аналізу національного та зарубіжного досвіду надати рекомендації щодо подальшого розвитку державного управління у галузі житлово- комунального господарства. Методи. Історичний метод дослідження використовувався під час вивчення різних центральних органів державного управління у галузі житлово-комунального господарства у хронологічній послідовності. Порівняльно-правовий метод допоміг дослідити зарубіжний досвід управління аналізованою сферою. За допомогою методу сходження від абстрактного до конкретного визначено особливості окремих етапів державного управління досліджуваною галуззю, запропоновано виділити основні моделі такого управління. Методи логічного моделювання та узагальнення застосовано під час розроблення рекомендацій щодо подальшого розвитку державного управління у галузі житлово-комунального господарства. Результати. У роботі проаналізовано функціонування усіх центральних органів державного управління житлово-комунальним господарством України – від здобуття незалежності дотепер. Установлено, що з 1991 р. в Україні було одинадцять різних варіантів централізованого здійснення державного управління цією галуззю. Виокремлено основні закономірності функціонування таких органів на окремих історичних етапах. Першому етапу були притаманні недостатня увага з боку держави та залишковий принцип фінансування досліджуваної галузі. Другий етап характеризувався визначенням житлово-комунального господарства як однієї з пріоритетних галузей реформування та розвитку. Третьому етапу були властиві тенденція зменшення присутності держави, залучення приватного сектору до цієї галузі, переходу до ринкових відносин. З урахуванням цих особливостей запропоновано виділити три історичні моделі побудови державного управління аналізованою галуззю в Україні: 1) управління житлово-комунальним господарством державними комітетами, які призначалися для забезпечення реалізацію прийнятої Кабінетом Міністрів України політики у визначеній галузі; 2) запровадження профільного міністерства та утворення органу спеціалізованого контролю всієї галузі й окремих напрямів – інспекцій, та органів державного регулювання з окремих напрямів – комісій; 3) ліквідація профільного міністерства та органу галузевого спеціалізованого контролю і віднесення управління сферою житлово-комунального господарства до органів державного управління (міністерств) із великою за обсягом сферою предметної компетенції; діяльність органів державного регулювання і контролю з найбільш вадливих напрямів. Досліджено закордонний досвід державного управління галуззю житлово-комунального господарства Республіки Польща. Вироблено рекомендації щодо подальшої управлінської ролі держави у цій галузі. Висновки. Констатовано, що наступною моделлю побудови управління житлово- комунальним господарством в України може бути повна відмова від її централізованого управління та залишення за державою лише контрольної функції у цій галузі.