ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ В УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Анотація

Мета – визначення окремих аспектів правового регулювання впровадження в Україні економічного бронювання військовозобов’язаних у контексті забезпечення балансу між потребами мобілізації та функціонуванням економіки держави. Методи: аналіз та синтез, порівняльно-правовий, логічно-юридичний. Результати. Стаття присвячена проблемним питанням правового регулювання впровадження в Україні економічного бронювання у контексті забезпечення балансу між потребами мобілізації та функціонуванням економіки держави. Проаналізовано чинний механізм бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Охарактеризовано внесені на розгляд Верховної Ради України законопроєкти, спрямовані на впровадження економічного бронювання в Україні. Узагальнено, що на рівні законопроєктів сформовано чотири моделі економічного бронювання: за критерієм розміру заробітної плати; за критерієм сплати єдиного соціального внеску більше ніж еквівалент п’яти мінімальних заробітних плат; змішана модель: 1) сплата сталого військового збору для суб’єктів господарювання у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не менше трикратного розміру військового збору для фізичних осіб-підприємців; 2) за критерієм розміру заробітної плати у сумі не менше 36 336 грн на місяць для підприємства, установи, організації та військового збору не менше трикратного розміру військового збору для фізичних осіб-підприємців. Наголошено, що окремі положення у законопроєктах щодо впровадження економічного бронювання можна назвати дискримінаційними за такими ознаками, як: 1) майнова нерівність у контексті аналізу моделі економічного бронювання за критерієм розміру заробітної плати; 2) виокремлення окремих категорій суб’єктів господарювання, працівники яких можуть бути заброньовані (стосується законопроєктів, які не встановлюють вимоги бронювання для ФОП). Досліджено законодавчі положення, судову практику та норми міжнародних договорів, що забороняють дискримінацію за будь-якою ознакою. Висновки. Визначено, що вдосконалення механізму бронювання військовозобов’язвних працівників неможливе без законодавчого врегулювання процедури демобілізації, наприклад, шляхом запровадження звільнення зі служби через фіксований термін. Забезпечення рівності прав, свобод та обов’язків усіх громадян сприятиме подоланню соціальної дилеми у державі, яка викликана, з одного боку, потребами у забезпеченні людським ресурсом на фронті, а з іншого боку, у забезпеченні нормального функціонування економічної системи країни.