АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ З ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Мета. Метою статті є з’ясування засад взаємодії прокуратури з інститутами громадянського суспільства в контексті реалізації правоохоронної функції. Методи. Теоретико-методологічна основа дослідження представлена комплексом загальних і спеціальних наукових методів дослідження. Зокрема, метод аналізу та синтезу, системний, системно-структурний і порівняльно-правовий застосовувалися під час аналізу чинного законодавства України й оцінки сучасного стану врегулювання окремих аспектів взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства. Методи аналізу, синтезу та прогнозування сприяли визначенню окремих дискусійних положень концепції «Прокурор громади». Загалом комплексний підхід щодо застосування загальних і спеціальних наукових методів дослідження забезпечив достовірність і обґрунтованість висновків, сформульованих рекомендацій і пропозицій. Результати. Проведений текстуальний аналіз Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» засвідчив, що основними профільними законодавчими актами не визначено правових засад взаємодії прокуратури та формалізованих структур громадянського суспільства, зокрема таких, як медіа, громадські організації й інші об’єднання громадян. Це дозволило констатувати, що сучасний стан правового забезпечення сумісної діяльності останніх у контексті провадження правоохоронної діяльності є недостатнім. Тому для забезпечення провадження такої діяльності в межах правового поля, уніфікації спільних алгоритмів діяльності та вироблення дієвих форм взаємодії, важливим є врегулювання цих аспектів на законодавчому рівні. З’ясовано, що перспективним у налагодженні плідної комунікації прокуратури та неурядових організацій, населення є впровадження Концепції «Прокурор громади», однак наголошено на важливості реформування законодавства для реалізації закріплених у ній ідей. Визначено, що апробованим є досвід громадянського суспільства деяких країн Європи та світу. Установлено, що останні цілеспрямовано засвідчують, що основним конституційним обов’язком органів прокуратури є захист і забезпечення соціальних інтересів, правової системи та демократичного суспільства, а також визначають пріоритетні напрями діяльності офісу прокурора, яким варто приділяти «особливу увагу» у забезпеченні судового переслідування. Висновки. Виходячи із сучасних реалій, у яких відбувається розвиток інститутів громадянського суспільства України, важливим є налагодження їхньої комунікації та взаємодії з органами прокуратури. Перспективними до впровадження вбачаються такі форми реалізації правоохоронної функції держави, шляхом сумісної взаємодії окреслених суб’єктів, як залучення медіа до інформування населення про результати та характер діяльності органів прокуратури, інформування про результати проведених журналістських розслідувань для компетентної перевірки останніх щодо виявлення фактів протиправної поведінки окремих суб’єктів чи їх груп. Важливим є залучення громадських організацій, зокрема правозахисних, та інших об’єднань громадян для сумісного проведення інформаційно-просвітницьких, наукових заходів, залучення останніх до таких актуальних форм діяльності, як документування воєнних злочинів, проведення розвідок відкритих даних і аналіз соціальних мереж щодо виявлення протиправних дій окремих суб’єктів тощо. Наголошено на тому, що перспективи подальшої взаємодії прокуратури з інститутами громадянського суспільства зумовлюють потребу нормативного закріплення відповідних правових засад цієї діяльності. У зв’язку із чим запропоновано внести зміни до Закону України «Про прокуратуру», зокрема доповнити його окремим розділом, який має визначити фундаментальні засади взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства.