ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Анотація

Метою статті є визначення особливостей правового статусу Ради як суб’єкта публічної адміністрації та формулювання шляхів оптимізації, узгодження та приведення у відповідність із правовими реаліями нормативно-правового забезпечення її функціонування. Методи. У статті використано загально- і спеціально-наукову методологію проведення правових досліджень, включаючи системний, системно-структурний, порівняльно-правовий, аналізу й синтезу, дедукції та індукції та інші методи наукового пізнання. Результати. У першому розділі статті наведено основні особливості правового статусу Ради національної безпеки і оборони України, які відрізняють її від інших суб’єктів публічної адміністрації, які здійснюють публічне адміністрування галузі природокористування. У другому розділі статті наведено дискусійні питання компетенції Ради національної безпеки і оборони України, зокрема наголошено на неузгодженості прийнятих нею рішень та наданих на їх прийняття повноважень чинному законодавству та сутності поняття «національна безпека», яке є визначальним при встановленні її предметної юрисдикції. У третьому розділі приділено увагу визначенню доцільності наділення Ради національної безпеки і оборони України контрольними повноваженнями, проведено аналіз законодавчих положень про координаційні органи, створені при органах публічної влади, та підсумовано, що належні їй повноваження суперечать сутності, цілям, інструментам діяльності тощо координаційних (консультативних, дорадчих) органів. Висновки. У висновках, які становлять собою п’ятий розділ статті, підсумовано, що Рада національної безпеки і оборони України є специфічним суб’єктом публічної адміністрації, на якого покладено низку повноважень, які різняться за своєю сутністю і призначенням та сприяють удосконаленню і забезпеченню належного публічного адміністрування зокрема галузі природокористування. Наголошено на тому, що чинне законодавство, яке формує собою правові засади її діяльності, містить чимало недоліків, через які правомірність її рішень викликає обґрунтовані сумніви. Запропоновано здійснення низки заходів, спрямованих на виправлення допущених проблем і недоліків правового регулювання діяльності Ради національної безпеки і оборони України та практики її діяльності, включаючи необхідність чіткого визначення та уточнення її правового статусу, узгодження положень нормативно-правових актів між собою, проведення інформаційно-роз’яснювальних робіт і підвищення кваліфікації співробітників Ради національної безпеки і оборони України тощо стосовно розуміння і застосування правових норм на практиці в частині тлумачення категорії «національна безпека» і її компетенції. Викладене обумовлює також необхідність продовження наукових розробок за напрямком вивчення сучасного стану інституційного забезпечення публічного адміністрування галузі природокористування, включаючи питання правових засад і статусу суб’єктів публічної адміністрації, які функціонують у вказаній сфері.