ЩОДО ЗАХИСТУ ЧЕСТІ І ГІДНОСТІ ГРОМАДЯН ТА ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ: ПОСИЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні ключових питань, пов’язаних з юридичною відповідальністю за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 і ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За основу автором взяті пропозиції законодавця викладені в Проекті Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів. Використано низку методів, які визначені його метою і завданнями. Логіко-семантичний і формально-логічний методи використано з метою вдосконалення понятійного апарату шляхом визначення понять «публічна нецензурна лайка» та «публічний», «публічне місце». Статистичний метод використано для перегляду динаміки правопорушень на території України. Порівняльно-правовий метод використано під час реалізації всіх завдань дослідження. Визначено роль і значення адміністративної відповідальності у процесі захисту та забезпечення прав і свобод людини як невід’ємної складової частини забезпечення конституційних прав людини у контексті ст. 173 КУпАП та подальшої оптимізації у світлі розглядуваного питання ст.185 КУпАП у частині сприйняття правоохоронців як важливої складової частини реформи правоохоронних органів, оскільки адекватне сприйняття поліцейських пов’язане з високим рівнем довіри до них, із престижністю, популярністю їхньої професії серед населення. З’ясовано, що дані правопорушення характеризуються значними коливаннями які, насамперед, зумовлені їх латентністю (2010, 2015, 2018), малим розміром адміністративного стягнення, у вигляді штрафу, а також практикою об’єднання кількох справ в одне провадження та накладення санкції за «правилом поглинання» в межах санкції норми. Розглянуто судову практику у справах, пов’язаних із дрібним хуліганством та злісною непокорою. Основні пропозиці автор грунтує, використовуючи Єдиний державний реєстр судових рішень. У висновках автор частково погоджується з пропозиціями законодавця щодо збільшення суми штрафу. Основні пропозиції автора зводяться до того, що: 1) поєднання у ст. 173 КУпАП таких слів, як «публічний» і «нецензурна лайка в громадських місцях», в єдине поняття «публічна нецензурна лайка в громадських місцях» видається не надто вдалим і є результатом переважного застосування в адміністративно-правовому полі цих термінів без надання тлумачення; 2) ст. 185 КУпАП слід доповнити комбінацією «або їх образа у будь-якій формі» що значним чином вплине на позитивну судову практику. Це можна пояснити тим, що у статті не описуються можливі форми образи поліцейського.