ЗАСТОСУВАННЯ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ МЕХАНІЗМУ ДЕРОГАЦІЇ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ІНФОРМАЦІЮ В ІНТЕРЕСАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті визначено, що у зв’язку з тим, що Україна веде гібридну війну з Російською Федерацією держава застосовує адміністративно-правові заходи обмеження прав громадян на інформацію в інтересах національної безпеки. Таке обмеження повинно відбуватися у чітко встановленій формі та відповідати вимогам національного та міжнародного права, тобто можна казати про існування міжнародно-правового механізму обмеження прав людини. Він повинен, по-перше, мати нормативно-правову складову (норми міжнародного та національного законодавства, на підставі яких функціонує механізм), по-друге, організаційну складову (процедуру, умови та порядок впровадження). Нормативно-правова складова включає міжнародні нормативно-правові акти, які встановлюють права і свободи людини та громадянина, у тому числі порядок, підстави та умови їх обмеження. Організаційно-правова складова міжнародно-правового механізму обмеження прав людини в інтересах забезпечення національної безпеки складається з таких елементів як: 1) матеріальні умови (виняткова загроза життю нації; принцип пропорційності; принцип недискримінації; неприпустимість відступу від певних основних прав людини; принцип обмеженої тривалості введеного надзвичайного (воєнного) стану; повага до інших зобов’язань за міжнародним правом.); 2) процедурні умови (офіційне оголошення надзвичайного стану; повідомлення Генерального секретаря ООН або Генерального секретаря Ради Європи; парламентський контроль). Визначено, що дерогація (з англ. Derogation) це ситуація за якої закон, постанова, або рішення скасовується частково. В актах, які стосуються законодавства Європейського Союзу, термін «дерогація» використовується у випадках, коли держава-член вирішує не застосовувати особливе положення певної угоди чи закону, в таких випадках як надзвичайні ситуації та форс-мажорні обставини. В Україні до них зокрема можуть відноситься особливі адміністративно-правові режими. Найбільше дерогація проявляється при введенні особливих правових режимів, які загрожують національній безпеки, таких як надзвичайний та воєнний стан. Саме тоді відступ від міжнародних зобов’язань та обмеження прав на інформацію найбільш суттєвий. Визначено, що науковці-адміністративісти говорять про виникнення «гібридних» або «змішаних» адміністративно-правових режимів, які поєднують ознаки особливих та інших спеціальних адміністративно-правових режимів. Дерогація в таких «гібридних» або «змішаних» адміністративно-правових режимів має частковий характер і не може використовуватись в повному обсязі. В період «гібридних» адміністративно-правових режимів дерогація застосовуються додаткові адміністративно-правові заходи в інформаційній сфері, такі як, наприклад, передбачені в законі України «Про санкції». Зроблено висновок, що загроза українській нації з боку Російської Федерації змусило керівництво нашої держави застосувати міжнародно-правовий механізм обмеження прав людини, у тому числі в інформаційній сфері.