КОНФЛІКТОЛОГІЯ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета. Метою статті є встановлення змісту та значення конфліктів, що виникають і припиняються у сфері податкових правовідносин. Методи. Еволюція наукових концепцій конфлікту завдячує саме міждисциплінарному підходу: акцентовано на неможливості відокремлення філософських, соціальних, психолінгвістичних і правових аспектів конфлікту. Комплексний і системний аналіз категорії «конфлікт» здійснено з використанням інтегративного підходу. Результати. Сучасні підходи до конфлікту як об’єкта наукового аналізу диференційовано на дві основні групи: 1) конфлікт розглядається у вузькогалузевому значенні; 2) конфлікт вивчається з міжпредметних позицій. З’ясовано юридичну природу та атрибутивні властивості податкового конфлікту з позицій теорії податкового права. Виокремлено п’ять груп факторів, якими підтверджується фактична наявність конфліктних податкових правовідносин. Окрему увагу приділено характеристиці податкового спору (як одній зі стадій розвитку податкового конфлікту) і способів захисту прав платників податків. Зокрема, висвітлено питання самозахисту прав платників податків як гарантії реалізації суб’єктивних прав і законних інтересів у податкових правовідносинах та як підстави запобігання податковим конфліктам і податковим спорам. Висновки. Доведено, що в основі будь-якого конфлікту лежить протиріччя, яке відіграє системотворчу роль як для окремих видів конфлікту, так і для різних рівнів їх вивчення наукою. Водночас наявність протиріччя формує лише передумови можливої поведінки, тоді як міжособистісні взаємини – соціальна категорія – відіграють вирішальну роль під час вибору індивідом певної стратегії в комунікативній взаємодії. Обґрунтовано, що податковий спір є механізмом гарантії реалізації суб’єктивних прав зацікавлених осіб та балансу публічних і приватних інтересів у сфері оподаткування з огляду на такі фактори: 1) спрямованість на захист і відновлення порушеного (оспорюваного) права, а також запобігання його порушенням у подальшому; 2) спрямованість на розв’язання податкового конфлікту, який виник із приводу реалізації прав і виконання обов’язків; 3) спрямованість на забезпечення стабільності умов реалізації правової норми та оптимізацію правового регулювання; 4) розгляд спору уповноваженим органом державної влади забезпечує стабільність правової системи суспільства. Визначено, що податковим спором є податковий конфлікт суб’єктів податкових правовідносин, який переданий на розгляд уповноваженого юрисдикційного органу, з приводу їхніх взаємних прав та обов’язків, а також умов їх реалізації та який вимагає розв’язання на підставі правової оцінки фактичних обставин і перевірки законності дій владного суб’єкта щодо платника податків.