Роль “підприємців” в імплементації міжнародного регулювання

Анотація

Метою статті є дослідження ролі нової групи динамічних акторів (соціальних, економічних і політичних «підприємців», згідно з Р. Коплом, С. Кауффманом, Т. Феліном та Дж. Лонго) у процесі імплементації міжнародних зобов’язань Україною, а також висвітлення алгоритму цього процесу. У статті також аналізуються умови, необхідні для успішного виконання Україною міжнародних договірних зобов’язань, зокрема, наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Методи. У статті використовується якісний метод наукового дослідження, який застосовується автором для аналізу ролі «підприємців» у процесі реалізації Україною міжнародних договірних зобов’язань, а також під час дослідження значення теорій «ефекту трансплантації» та спонтанного правового порядку в ході адаптації європейських стандартів в окремих сферах публічного адміністрування. Такий науковий підхід, як «case study», використовується для дослідження ролі «підприємців» у створенні платформи «ProZorro» та виконання міжнародних зобов’язань у сфері державних закупівель (відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом). Неемпіричний науковий підхід дав змогу проаналізувати особливості Угоди про асоціацію в частині вимог до державних закупівель та еволюції відповідного законодавства України.

Результати. Успішне виконання міжнародних договорів та адаптація міжнародного законодавства до законодавства України неможливі без урахування певних умов. По-перше, інституційна спроможність держави має вирішальне значення для виконання договірних зобов’язань перед Європейським Союзом. Однак коли інституційний потенціал держави є низьким, то він може бути розвинений за рахунок творчої ініціативи та професійних здібностей динамічних акторів із бізнесу, громадянського суспільства, міжнародних організацій. По-друге, дуже важлива схожість правових систем, від якої залежить успіх подальшої конвергенції. Проте у випадку імплементації Україною стандартів Європейського Союзу у сфері державних закупівель було продемонстровано, що ефективна трансплантація забезпечена шляхом надання новим динамічним акторам свободи в реалізації найбільш оптимальних та успішних підходів до регулювання в цій сфері. По-третє, суспільний запит на виконання Україною договірних зобов’язань у сфері державних закупівель був реалізований «підприємцями», які пройшли шлях від ініціативної групи волонтерів до посадових осіб сектора державних закупівель. По-четверте, міжнародна допомога, залучена «підприємцями» (як експертна, так і фінансова), була надзвичайно важливою для розроблення правової основи майбутніх змін.

Висновки. Немає чіткого алгоритму імплементації міжнародних стандартів регулювання певних суспільних відносин. Процес імплементації в Україні стандартів Європейського Союзу у сфері державних закупівель характеризувався спонтанністю, яку було важко спрогнозувати й передбачити. Однак поява нової групи динамічних акторів у публічному адмініструванні була вирішальним фактором успіху цієї реформи. Тому для активізації впровадження в національну правову систему регулювання інших секторів Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом важливо створити умови, які дадуть змогу ініціативним «підприємцям» реалізовувати відповідні реформи в співпраці з бізнесом, державними посадовими особами, громадськими організаціями, міжнародними експертами та іншими зацікавленими сторонами.