Державне регулювання дiяльностi провайдера електронних довiрчих послуг як суб’єкта правовiдносин у сферi електронної iдентифiкацiї
Анотація
Стаття присвячена державному регулюванню діяльності провайдерів електронних довірчих послуг, класифікації провайдерів електронних довірчих послуг, дослідженню їх прав, обов’язків та відповідальності. Автором приділено увагу відмінностям правового статусу кваліфікованих та некваліфікованих провайдерів, перевагам користування послугами кваліфікованих провайдерів електронних довірчих послуг. Проведено порівняльний аналіз правового статусу провайдера довірчих послуг за законодавством України та правом Європейського Союзу.
Посилання
Shibaev, D.V. (2011). Unifikatsiia organizatsionno-pravovogo obespecheniia elektronnogo dokumentooborota organov gosudarstvennoi vlasti subieektov Rossiiskoi Federatsii [Unification of organizational and legal support for electronic document circulation of state authorities of the subjects of the Russian Federation] (PhD Thesis). Moscow. [in Russian].
The State Duma (2000). Ob elektronnom dokumente: proekt Federalnogo zakona Rossiiskoi Federatsii [On the electronic document: the draft Federal Law of the Russian Federation]. Retrieved from: http://www.libertarium.ru/25162.
Shamraev, A.V. (2003). Pravovoe regulirovanie informatsionnykh tekhnologii (analiz problem i osnovnye dokumenty). Versiia 1.0 [Legal regulation of information technologies (analysis of problems and basic documents). Version 1.0]. Moscow: Statut; Intertekh; BDTS-press. [in Russian].
Kvashnin, V.I. (2010). Pravovye aspekty ispolzovaniia elektronnoi tsifrovoi podpisi v dogovornykh otnosheniiakh s uchastiem predprinimatelei [Legal aspects of the use of electronic digital signature in contractual relations with the participation of entrepreneurs] (PhD Thesis). Sankt-Peterburg. [in Russian].
Colin, J.-N. (2016). Du secret a la confiance… quelque elements de cryptographie. L’identification electronique et les services de confiance depuis le Reglement eIDAS. Bruxelles: Edition Larcier, pp. 7–28.
Mouton, D. (2012). Securite de la dematerialization. Paris: Groupe Eyrolles. [in French].
Caprioli, E.A. (2014). Signature electronique et dematerialization. Paris: LexisNexis SA. [in French].
Khalikov, R.O. (2006). Pravovoi rezhim elektronnogo dokumenta: voprosy ispolzovaniia elektronnoi tsifrovoi podpisi [Legal regime of the electronic document: issues of using an electronic digital signature] (PhD Thesis). Kazan. [in Russian].
Jacquemin, H. (2016). Principes applicables a tous les services de confiance et au document electronique. L’identification electronique et les services de confiance depuis le Reglement eIDAS. Bruxelles: Edition Larcier, pp. 101–138.
Massacci, F., Gadyatskaya, O. (2013). How to get better EID and Trust Services by leveraging eIDAS legislation on EU funded research results. Universita degli studi di Trento. White paper. Retrieved from: http://www.cspforum.eu/Seccord_eidas_whitepaper_2013.pdf.
Suvorov, A.A. (2010). Administrativno-pravovye osnovy deiatelnosti udostoveriaiushchikh tsentrov elektronnoi tsifrovoi podpisi v Rossiiskoi Federatsii [Administrative and legal basis for the activities of the certification centers for electronic digital signatures in the Russian Federation] (author’s abstract of the dissertation of the candidate of juridical science). Moscow. [in Russian].
Didier, G. (2016). La loi belge de 21 Juillet 2016 mettant en oeuvre le reglement europeen eIDAS et le completant avec des regles sur l’archivage electronique: analyse approphondie. Retrieved from: https://www.droit-technologie.org/wp-content/uploads/2016/11/annexes/dossier/276-1.pdf.
Simonovich, P.S. (2004). Pravovoe regulirovanie otnoshenii, sviazannykh s soversheniem sdelok v elektronnykh informatsionnykh setiakh v Rossii, SSHA, i ES [Legal regulation of relations related to transactions in electronic information networks in Russia, the United States and the EU] (author’s abstract of the dissertation of the candidate of juridical science). Moscow. [in Russian].
