Провадження в адміністративних справах щодо відносин публічної служби

Анотація

Проаналізовано правовідносини, які виникають у зв’язку з публічною службою. Охарактеризовано види публічної служби, вказано на відмінності між ними. Названо ознаки публічної служби: професійна діяльність громадян України; здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів; за змістом полягає у виконанні завдань і функцій держави, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування; оплачується з державних коштів або коштів місцевих бюджетів.

Дано характеристику сторонам суперечок у сфері публічної служби; пояснено, хто з учасників правовідносин може набувати правосуб’єктності позивача і відповідача. Позивачами в суперечках щодо публічної служби є: а) особи, які претендували на зайняття публічної посади; б) публічні службовці; в) особи, звільнені з публічної служби. Особливістю справ щодо публічної служби є те, що позивачем може бути фізична особа – громадянин України, тобто публічний службовець, оскільки лише громадяни України мають право на публічну службу. Фізична особа – позивач – може й не мати статусу службовця, якщо йдеться про претендента на відповідну посаду. Відповідачами в суперечках, що розглядаються, є державний орган або орган місцевого самоврядування: а) на зайняття посади в якому претендувала особа; б) з яким особа перебуває у відносинах публічної служби; в) з якого особу звільнено; г) правовий акт якого є умовою для прийняття особи на службу чи звільнення з неї. Доведено, що важливу роль у провадженні з розгляду суперечки щодо публічної служби відіграють треті особи, які вступають у вже порушену в суді адміністративну справу між сторонами для захисту особистих прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічноправових відносин.

Відповідно до правил предметної підсудності позови публічних службовців розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами, коли відповідачем є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування; окружними адміністративними судами, коли відповідачем є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, обласна рада, Київська та Севастопольська міські ради, їхні посадові чи службові особи; Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції у справах за позовами публічних службовців щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та за позовами Голови Верховної Ради України, його заступників про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.

Обґрунтовано застосування строків звернення до суду у справах про проходження публічної служби. Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, установленого цим Кодексом або іншими законами. Загальним строком звернення до суду є шестимісячний, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Розгляд суперечок, що виникають з відносин публічної служби, виявляє чимало прогалин і неузгодженостей як у законодавстві про публічну службу, так і в адміністративному судочинстві. Тому до законодавчого усунення недоліків саме судова практика дозволяє зменшити кількість випадків неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, запобігає виникненню правових колізій у цій сфері, забезпечує єдність правозастосування, що підвищує ефективність і дієвість як самої публічної служби, так і адміністративного судочинства.