Товар як об’єкт зберігання в товарному складі

Анотація

Специфіка зберігання в товарному складі полягає в тому, що мають місце: а) особливий суб’єкт; б) особливий об’єкт; в) особливий характер формалізації відповідного договору. Статтю присвячено дослідженню об’єкта зберігання в товарному складі, яким є товар. Визначено поняття «товар» у широкому (як матеріальну або нематеріальну власність, що реалізується на ринку) та вузькому (як продукт праці, вироблений для обміну) значенні. Проаналізовано наявні визначення поняття «товар» за чинним законодавством. Установлено, що основу змісту поняття «товар» утворює споживча та мінова вартість.

Класифіковано товари на види за різноманітними критеріями: а) за споживчою вартістю (товари виробничого призначення, товари народного споживання та товари загального призначення); б) за строками використання (товари короткострокового використання та товари тривалого використання); за критерієм оборотоздатності (вільні в обігу, обмежені в обігу та вилучені з обігу).

Обґрунтовано, що обігоздатність товару (спроможність його до обігу, тобто переходу із власності однієї особи до іншої (вільно чи з певними обмеженнями)) є його істотною рисою. Усі товари є об’єктами сфери обміну (сфери товарно-грошових відносин), однак не всі з них є об’єктами сфери обігу (не всі товари піддаються оцінюванню за критерієм обігоздатності). Об’єктом сфери обігу є тільки товар, що має статус об’єкта права власності. Поняття товару як об’єкта господарсько-торговельної діяльності обмежу-ється сферою матеріального виробництва.

Досліджено співвідношення термінів товар і продукт, продукція, які часто зустрічаються в чинному законодавстві. Під останнім розуміються використовувані для виробничих цілей сировина, матеріали, напівфабрикати, готові вироби тощо. Обґрунтовано висновок: товаром стає той продукт праці або благо («продукція»), які призначені не для власного споживання, тобто він має бути суспільним благом. Товар – це продукт праці або благо, здатні задовольнити певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу).

Загальний висновок зроблено такий: слово товар у контексті складського зберігання використано законодавцем, щоб підкреслити: а) особливу обігоздатність речей, що передаються на зберігання до складу; б) характер участі товарного складу в майновому обігу, який зокрема може бути виражено в праві розпоряджатися товарами, якщо останню умову передбачено нормативно-правовим актом та/або договором. У підвищеному ступені обігоздатності складованих речей і полягає визначальна ознака зазначеного виду зберігання.

Специфика хранения в товарном складе заключается в том, что имеют место: а) особый субъект; б) особый объект; в) особый характер формализации соответствующего договора. Статья посвящена исследованию объекта хранения в товарном складе, которым является товар. Определено понятие «товар» в широком (как материальная или нематериальная собственность, предназначенная для реализации на рынке) и узком (как продукт труда, произ- веденный для обмена) смысле. Проанализированы имеющиеся определение понятия «товар» по действующему законодательству. Установлено, что сердцевину содержания понятия «товар» образует потребительская и меновая стоимость.

Классифицированы товары на виды по различным критериям: а) по потребительской стоимости (товары производственного назначения, товары народного потребления и товары общего назначения); б) по срокам использования (товары краткосрочного использования и товары длительного пользования); в) по критерию оборотоспособности (свободные в обороте, ограниченные в обороте и изъятые из оборота).

Обосновано, что оборотоспособность товара (способность его к обращению, то есть переходу из собственности одного лица к другому (свободно или с определенными ограничениями)) является его существенной чертой. Все товары являются объектами сферы обмена (сферы товарно-денежных отношений), однако не все из них являются объектами сферы обращения (не все товары подвергаются оценке по критерию оборотоспособности). Объектом сферы обращения есть только товар, имеющий статус объекта права собственности. Понятие товара как объекта хозяйственно-торговой деятельности ограничивается сферой материального производства.

Исследовано соотношение терминов товар и продукт, продукция, которые нередко встречаются в действующем законодательстве. Под последним понимаются используемые для производственных целей сырье, материалы, полуфабрикаты, готовые изделия. Обоснован вывод: товаром становится тот продукт труда или благо («продукция»), которые предназначены не для собственного потребления, то есть он должен быть общественным благом. Товар – это продукт труда или благо, способные удовлетворить определенные потребности человека и предназначенные для обмена (покупки и продажи).

Общий вывод сделан такой: слово товар в контексте складского хранения использовано законодателем чтобы подчеркнуть: а) особую оборотоспособность вещей, передаваемых на хранение в склад; б) характер участия товарного склада в имущественном обороте, который, в частности, может быть выражен в праве распоряжаться товарами, если последнее условие предусмотрено нормативно-правовым актом и/или договором. В повышенной степени оборотоспособности складированных вещей и заключается определяющий признак указанного вида хранения.