Категорії конституційних норм
Анотація
У статті розглянуто сферу конституційного права, фундаментальну теорію писаних конституцій. Актуальність для сфери адміністративного права постає з поширеного факту: конституція є основою та межами державного управління й адміністративного права. Як писав Ф. Вернер 50 років тому, «адміністративне право – це конкретизація конституційного права», і це твердження є чимось на кшталт «європейських стандартів» на європейській території. Таким чином, виникає питання про те, чи є конституційна норма обов’язковою, чи містить норма загальну мету для всієї державної влади або ж вона має вирішальне значення також для адміністрування під час розроблення програм, підзаконних актів та застосування дискреційних повноважень.
Конституції складаються з норм, найбільш популярними є норми, які закріплюють основні права й свободи. Проте складні системи конституційного права (національного) мають низку типів конституційних норм, які мають різні функції та найчастіше різний обов’язковий характер. Зазвичай ці типи є результатом розгляду конституційного суду. Такі рішення викликають сумнів у разі, коли конституції назначають «прямий вплив» їх норм. Проте іноді автори конституцій мають на увазі «права», які можуть існувати лише в країні мрій. Або після десятиліть факти змінилися, проте конституційна норма все ще існує. Якщо поправки до конституції є неможливими, єдиним виходом є повторне тлумачення таких норм. Інакше конституція викликає протиріччя, що послаблює її авторитет.
Стаття має представити всеосяжний огляд наведених категорій із метою активізації обговорення конституційного права в Україні. Опис цих типів супроводжується категоризацією, запропонованою переважно німецькими авторами, які враховували підходи порівняльного права щодо цієї теми. Опис цих категорій відображає їх значну кількість та надає аргументи для розгляду питань конституційного права України.
Посилання
Yuzkov, L. (1998). Konstytutsiia nezalezhnoi Ukrainy: v 3 kn. [The Constitution of Independent Ukraine: in 3 vol.]. Kyiv, Kn. 3. Ch. 1: Dokumenty. Stenohramy [Vol. 3. Part 1: Documents. Records]. [in Ukrainian].
Stern, K. (1984). Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland, Band I, Grundbegriffe und Grundlagen des Staatsrechts, Strukturprinzipien der Verfassung. 2. ed. Munich: Publisher C.H. Beck. [in German].
Stern, K. (1988). Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland, Allgemeine Lehren der Grundrechte, Band III/1. Munich: Publisher C.H. Beck. [in German].
Stern, K. (1994). Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland, Allgemeine Lehren der Grundrechte Band III/2. Munich: Publisher C.H. Beck. [in German].
Merten D., Papier H.J. (ed.) (2006). Handbuch der Grundrechte in Deutschland und Europa, Band II, Grundrechte in Deutschland, Allgemeine Lehren I. Heidelberg: Publisher C.F. Müller. [in German].
Merten D., Papier H.J. (ed.) (2009). Handbuch der Grundrechte in Deutschland und Europa, Band III, Grundrechte in Deutschland, Allgemeine Lehren II. Heidelberg: Publisher C.F. Müller. [in German].
Starck, Chr. (2006). Teilhaberechte. Handbuch der Grundrechte in Deutschland und Europa, Band II, Grundrechte in Deutschland, Allgemeine Lehren I / ed. D. Merten, H.J. Papier. Heidelberg: Publisher C.F. Müller, S. 709.
Kloepfer, M. (2006). Einrichtungsgarantien. Handbuch der Grundrechte in Deutschland und Europa, Band II, Grundrechte in Deutschland, Allgemeine Lehren I / ed. D. Merten, H.J. Papier. Heidelberg: Publisher C.F. Müller, S. 921.
Papier, H.J. (2006). Drittwirkung der Grundrechte. Handbuch der Grundrechte in Deutschland und Europa, Band II, Grundrechte in Deutschland, Allgemeine Lehren I / ed. D. Merten, H.J. Papier. Heidelberg: Publisher C.F. Müller, S. 1331.
Lange, K. (2009). Grundrechtliche Besonderheiten in den Landesverfassungen. Handbuch der Grundrechte in Deutschland und Europa, Band III, Grundrechte in Deutschland, Allgemeine Lehren II / ed. D. Merten, H.J. Papier. Heidelberg: Publisher C.F. Müller, S. 1170.
